МОЛОДІЖНИЙ ТАБІР НА БАЛАТОНІ
БУДАПЕШТ, 26 серпня 2011 року. Василь Плоскіна
  • Сторінка 1
  • Сторінка 2
  • Сторінка 3
  • Сторінка 4

Юна українська зміна на Балатоні

Початком серпня цього року за консолідованого фінансового та організаційного сприяння ТУКУ й ДОСУУ був влаштований тижневий міжнародний табір української молоді в курортному місті Балатонфельдвар. Цей відпочинок включав у себе також курси з вивчення рідної мови, історії та краєзнавства. Були також організовані веселі розваги, спортивні змагання та екскурсії. Торік через брак коштів та деякі інші причини від такого літнього відпочинку й оздоровлення українських дітей довелося відмовитись.

Цього ж року до табору приїхали 54 учасники балатонських вакацій – віком від чотирьох до 22 років. Тішить та обставина, що найбільше таборовиків було з Угорщини: це діти з Будапешта, Веспрема, Варпалоти, Еркеня, Ніредьгази, Секешфегервара.
Десятеро юних гостей з України приїхали з Ялти, Дніпро

етровська, Рівного, Вінниччини, Хмельницької області, Львова і Києва. В основному це були переможці та призери Міжнародного літературно-мистецького конкурсу для української молоді «Для тебе, україно!», який влаштовує Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» за сприяння Львівської міської ради і фонду Арсенія Яценюка. А запрошення завітати до літнього табору на Балатон вони отримали від Європейського конгресу українців (ЕКУ) та української громади Угорщини на Конференції з питань української діаспори у Львові 2010 року.

Бути українцем в Угорщині – почесно

Головний комендант літнього оздоровчого табору пані Ярослава Хортяні вважає, що це був дуже вдалий і повноцінний відпочинок для всіх дітей та вихователів. Особливо велике враження справили балатонські зустрічі на дітей зі східних та південних регіонів України, де потрібно мати дуже велику смілість, щоб взагалі визнавати себе щирим українцем, а не бути малоросом чи «хохлом». Таборовики міцно подружилися між собою, а в угоськиї українців з’явилося ще більше бажання вивчати рідну мову.
Тим часом юні гості з Україн

  підчас освітніх годин виявили інтерес до угорської історії, яку їм викладала пані Я.Хортяні та до угорських народних пісень і танців.
Зазвичай день у таборі починався з фізичних вправ, так званої ранкової руханки. Після сніданку о 10 годині розпочиналися заняття з української мови для дітей різного віку і багажем мовної підготовки. Вперше до українського табору приїхали угорські діти з Еркеня, які вчаться в місцевій українській Недільній школі.
Пообідня програма включала

в себе заняття з малювання. Дітям пощастило з наставницею Катериною, студенткою першого курсу Львівської художньої академії. Завдяки її фаховим порадам, у Антала Дейнеша з Кулча (під Секешфегерваром) пробудився інтерес і проявилися неабиякі здібності до образотворчого мистецтва. Паралельно у групах проходив майстер-клас з бісерного компонування, діти вчилися виготовляти подарунки. Не бракувало також рухливих ігор, розваг і змагань, купання в Балатоні тощо на здобуття цінних призів. Ввечері розпочиналися спільні співи, розучування танців. Отож, з ранку і до пізнього вечора діти в українському таборі аж ніяк не нудьгували. І хоча протягом тривалого літнього дня їм доводилося віддавати багато фізичної і душевної енергії, та ніхто не скаржився на втому чи безцільне марнування часу. У групах панував дух згуртованості і загального зацікавлення тим, що відбувається довкола. І це було видно навіть неозброєним оком навіть тим, хто збоку спостерігав за дітьми: у першу чергу це були батьки і дорослі, які саме відпочивали у тому ж самому тризірковому «Рів’єра парк-готелі» й знаходилися трохи віддалеки від місця подій.

Пощастило таборовикам з місцем відпочинку, адже готель мав просторі приміщення для занять, чималу надвірну територію. Не підвела цього року і погода попри те, що наприкінці липня в Угорщині дощило і температура повітря зі спекотних 35 впала до + 18-20 градусів за Цельсієм.

Квіти княжні Анастасії

У неділю була влаштована екскурсія до курортного міста Тигонь. Добиралися туди діти і дорослі на прогулянковому пароплаві. Зранку вони ще застали Службу Божу в абатській церкві. Таборовики поклали квіти до пам’ятника київській княжні Анастасії Ярославні та її чоловіку Андрашу І-му. Був проспіваний гімн України. Гурт оточили  зацікавлені іноземні туристи з Південної Кореї, фотографуючи і фільмуючи цю подію для себе на пам’ять.

Після покладання квітів на надгробну плиту королеві Паннонії Андрашу І-му українські діти з Угорщини співали гімн Угорщини. У свою чергу, з такої несподіванки вже були заінтриговані  угорці, які саме оглядали місце поховання угорського короля, адже досі діти розмовляли між собою українською мовою. Деякі навіть побігли за групою, розпитуючи, чи екскурсанти, бува, не із Закарпаття.

Отак і минув тиждень. А в понеділок кожна група з дітей молодшого віку, підлітків і молодих людей на чолі з вихователем готувала сценічний номер театрального дійства на задану тему, про яку яку не розголошувалось аж до початку вистави. Були дуже кумедно розіграні малими артистами сценки про те, як українські туристи їдуть до Угорщини. Були вдало підібрані костюми, сценічна бутафорія з підручних засобів (фіранки, простирадла, накладні вуса й бороди тощо). Фантазія запрацювала в акторів на повні оберти! Не слід забувати, що старалися заграти краще одне перед одним аж п’ять театральних труп! З’явилась навіть весела пародія на український молодіжний табір 2011.
Останнього дня роздава

и призи переможцям спортивно-ігрових змагань. Увечері увесь табір співав українських пісень, діти танцювали, спілкувалися, обмінювалися адресами… Вранці за дітьми з України під’їхав автобус, орендований Посольством України. Українська громада в Угорщині висловлює велику подяку дипломатичному представництву україни в Угорщині й особисто пану Послу Юрію Мушці, що була організована така транспортна доставка дітей з Чопа до Балатонфельдвару й назад.

Довіра і відповідальність

Комендант табору пані Ярослава Хортяні висловила подяку батькам, які брали участь у проведенні цьогорічного молодіжного табору в якості вихователів, а також Євгену Герасимовичу, заступнику коменданта, пані Світлані Хугерт, пані Оксані Роман, пані Анні Антал, пані Вірі Будачік за змістовну роботу, увагу і турботу про дітей, тому що це – неабияка відповідальність не тільки розважати чи вчити молодь, а й й створити всі умови для змістовного і безпечного відпочинку й особливо – незнайомій курортній зоні, де крім розваг, можна стикнутися і з певними небезпеками, як то небезпечними випадками, харчовими отруєннями, інфекційними хворобами тощо.
Все це дорослі організатори табори також брали до уваги і дуже поважно ставилися до своїх прямих обов’язків.

Пані Я.Хортяні пригадує, що за весь тиждень не було навіть і натяку на порушення організаційного регламенту роботи табору чи дисципліни. Нікого з дітей не треба було якось особливо мотивувати до уроків, розучування пісень чи танців.
Діти залюбки приходили із зошитами і ручками на чергове заняття і виявляли інтерес до учбового матеріалу, не перебивали вчителів і не пустували, як це зараз дуже поширено у звичайній загальноосвітній школі. Очевидно, діти із самого початку відчули довіру і відповідальність старших.

Пані Ярослава радіє і за успіхи сімох учнів Недільної школи з Ніредьгази, які відпочивали нині разом з усіма на Балатоні і розвивали свої знання української мови. «Ми хотіли підтримати цих дітей і їхніх вчителів і замість трьох осіб запросили сімох», – розповіла голова ТУКУ і ДОСУУ Я.Хортяні.

 


Web design: Olimex Trading Bt.